ІV Всеукраїнський конкурс дитячо-юнацької творчості до Дня захисників і захисниць України "Перемога"

 

Щороку у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці українці святкують День захисників та захисниць України, яке започаткували в 2014 році після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Це також і День козацтва.

Дата офіційної урочистості, яка з 2023 року припадає на 1 жовтня, вибрана не випадково. З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю. Козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки армії Української Народної Республіки, Української повстанської армії. І нині найкращі дочки та сини країни встали на захист найціннішого, що є в кожного українця, - волі.

Сьогодні наші захисники та захисниці самовіддано боронять українську землю. Хоробрі, вмотивовані та незламні, вони крок за кроком звільняють нашу землю від окупантів, наповнюючи серця українців відчуттям гордості та жагою до перемоги.

Ми вдячні нашим захисникам і захисницям. Ви неймовірні, ваш бойовий дух незламний, сили – надлюдські, жага до перемоги – захоплива.

Вірш Юлії Дмитренко-Деспоташвілі

"Сміливі героїні"

у виконанні учениці 10-В класу Семенюк Анни

Диплом переможця I місце 

Диплом переможця I  місце 
ІV Всеукраїнському конкурсі дитячо-юнацької творчості до Дня захисників і захисниць України "Перемога" 
у номінації  "Проза"

          Оповідання

Важливе рішення 

Лютий… На вулиці зимно та вогко. Сніг лежить невеликими клаптиками на чорних клумбах із засохлими стеблами торішніх літніх квітів.

Він, ліг спати пізно, тому що створював нове програмне забезпечення для поліпшення освіти онлайн. Він в минулому вчитель інформатики, а зараз на посаді IT-спеціаліста.

Чомусь саме сьогодні йому було не до сну, задрімав, але якось тривожно… Десь далеко щось гупнуло… «Що це?... Аварія?... Напевно здалося.» - подумав він і почав знову провалюватися в сон.

Знову вибух! Вже ближче! Стало ще тривожніше… Сну вже нема. Лише одне слово в голові «ВІЙНА»!!!

Невже справді? Телефон розривався дзвінками і повідомленнями. Всі почали панікувати, ніхто не знав, що робити. Він до кінця не розумів цього, йому хотілося вірити, що насправді цього не станеться, все буде добре, і наступного дня вже піде на роботу.

Проте цей день перевернув його життя, його майбутнє, його думки… Всі почали збиратися, тікати, їхати кудись, але він прийняв важливе рішення: не тікати, а захищати!

Три рази він приходив до воєнкомату, приходив, чекав, щоб вступити в лави Збройних сил України і йшов назад. Черги були нескінченні, добровольців багато, українці обʼєдналися в один великий живий організм! Люди піднялися захищати свої родини, свій народ, незалежність та суверенність України!!!

Вчетверте він прийшов у воєнкомат, вже не сподіваючись, що його візьмуть до армії. Але все вдалося і він став захисником України!

І ось він, звичайний ІТ-шник, пройшовши навчання, на фронті служить оператором дронів вже третій рік! Захищає нашу країну за допомогою новітніх технологій, а його подруга, волонтер, допомагає зі зборами на цих «пташок».

Він побачив яким може бути волонтер! Він усім розповідав про їхній героїзм і самовідданість під час війни, про їхню повсякденну роботу, яка допомагає військовим, про безкінечні збори, які не закінчуються. Це люди, які добровільно жертвують своїм часом та енергією для допомоги іншим, часто в складних умовах, часто з небезпекою для життя!

Кожен з них працює на межі можливостей, не зважаючи на знесилення, страх, розпач!

Вони роблять неоціненний внесок у нашу Перемогу, допомагаючи захисникам і цивільним, надаючи найрізноманітнішу допомогу та даруючи надію. Їхні зусилля, доброта та людяність роблять світ кращим і вселяють надію як у серця військових, так і в серця цивільних.

Тому він ніколи не втрачав надії, не опускав руки, навіть через надмірну втому, не зупинявся. Завжди був опорою для своїх побратимів та посестер. Знаходив правильні і такі потрібні слова підтримки.

І через деякий час став командиром взводу операторів дронів, підрозділу, що складається з фахівців, які керують безпілотними літальними апаратами (БпЛА) для виконання розвідувальних, ударних та інших завдань на фронті.

Він поповнив лави незламних командирів, які захищають своїх підлеглих в надскладних умовах. Він врятував не одне життя своїх побратимів, воїнів світла, воїнів добра!

І заслужено отримав високу нагороду від української держави! Тепер його з гордістю називають Героєм України! А сучасні Герої України – це не далекі образи, а люди, які жили поруч, мріяли, любили, творили. Так формується повага до тих, хто захищає країну, і розуміння особистої причетності до історії.

Проте «я собі медалі не чіпляю» - сказав він у відповідь на чергове привітання з присвоєнням почесного звання Героя України. Ось такі наші незламні воїни козацького війська: сильні, хоробрі, справедливі та, одночасно, скромні.

Він ні разу не пожалкував про своє рішення піти до українського війська. «Хто, як не я?!» - казав він. А разом з ним тисячі наших українців стали добровольцями і, залишивши свій діловий костюм, свою уніформу, медичну форму, свій улюблений одяг вдома, змінили його на військовий піксель.

Їм всім дуже важко, оскільки ворог переважає чисельністю, проте, нашим нескореним захисникам та захисницям допомагає сила козацького роду. Сила незламності духу, міцній волі, чеснотах, таких як вірність, щедрість та мужність, прагненні до свободи та волі. Сила не лише фізична, а й духовна, яка формувалася завдяки винахідливості, повазі до старших та вмінні відстоювати свої права.

«Козацькому роду нема переводу» - ця сила тече в жилах кожного українця і не дозволить нам здатися!

Не здавався і наш герой! Навіть після важкого поранення щодня телефонував своїм побратимам і посестрам та підтримував їх. А його підтримувала дружина та дочка, батьки та сестра. Вони завжди поруч, хоч і не бачаться місяцями, але їхнє тепле слово торкається його серця і надає сил для нових подвигів.

Тож він щойно одужав, одразу повернувся до свого взводу і знову очолив протистояння з ворогом!

Наші захисники та захисниці стоять на варті нашої свободи, незалежності, миру та майбутнього. Памʼятайте про їхню мужність, відвагу та жертовність у боротьбі проти ворога, а також про те, що їхні зусилля роблять можливим наше вільне життя.

Вони дають можливість нам, дітям, навчатися, вчити рідну українську соловʼїну мову та літературу, знайомитися зі зразками української культури, вивчати інші мови світу, дізнаватися закони фізики та природи, ставати освідченими і культурними людьми.

Ми розуміємо, що кожен наш мирний день – це результат відваги наших захисників та захисниць. Завдяки їм ми можемо продовжувати навчатися, працювати і плекати нові покоління!

Не забуваймо ж дякувати щодня тим, хто невтомно боронить наше право на щасливе майбутнє у вільній країні, нашій Україні!

Наш герой не побоявся пожертвувати усім заради своєї родини та України! Приймаючи таке важливе рішення, він розумів, що брав на себе велику відповідальність, але ні разу не пожалкував про це!

Слава Україні!

Героям та Героїням Слава!