вівторок, 13 лютого 2024 р.

XIV всеукраїнський конкурс “Я – журналіст!”





1 листопада 2023 року розпочався прийом робіт на


 XIV  всеукраїнський конкурс


  “Я – журналіст!”


Метою проведення конкурсу учнівських творчих робіт “Я — журналіст!” є виявлення та стимулювання творчо обдарованої учнівської та студентської молоді, схильної до журналістської діяльності; сприяння її профорієнтації, стимулювання до прояву активної життєвої позиції, підтримка педагогів, які працюють із такими учнями.

Гасло конкурсу 2023/2024 навчального року — «Нація переможців».

 Повне формулювання конкурсної теми — «Розповідаю світові про перемоги

 українців». 

Нарис 

ліцеїста 9-Б класу

 Звєрєва Артема


Читаю новини, переглядаю числові дописи і здається, нічого не відчуваю. Дивлюся, як усі ми намагаємося знайти слова, щоб висловити те, що бачимо і чуємо в новинах. Тому що те, що вже було назване і обговорене, не так болісно, як те, що залишилося внутрішньо.  Ми намагаємося говорити, але якщо здається, що для інших ми, можливо, як риби. Ми видаємо слова, але ніхто не чує нашого голосу. Якщо відчуваєте, що ми розмовляємо самі з собою.  Ми кричимо, пишемо емоційні повідомлення, і іноді це допомагає нам відчути спільність і підтримку одного. Мова стає засобом виразу наших почуттів, але якщо важко висловити глибокий біль та травму, яку ми пережили.  Ми можемо бути як плющ, який обвиває все навколо себе, тримаючи все разом. Ця солідарність, ця спільність, сила нам виживати і рухатися вперед.  Країни, такі як Росія, повинні нести відповідальність за кожне позбавлене життя та завдане зруйнування. Тільки тоді, коли кожен акт терору буде відповідно покараний, безпека стане не просто метою, але й реальною частиною нашого світу.

У моєму  селі Родниківка, серце якого б'ється в такт ритму боротьби, нещодавно ми вшанували великого сина свого краю, Миколу Рибака. Того, хто в своїх вчинках ніс мужність, гордість і безсмертя в ім'я свободи нашої України.  24 лютого, коли тіні російського нашестя розстилались над краєм, Микола зібрав усю свою родину , вивізши їх із прикордонного міста.

Він став воїном, який ступив  на захист міст Бахмут, Костянтинівка, Опитне та Іванград, вбачаючи в кожному шматкові своїй землі вартість незалежності. Його душа несла на собі відповідальність за кожен метр, виборованій у боях.  Донецький напрямок став свідком його величі.

  Та доля вибрала його 6 лютого 2023 року, коли в розпалі бою, на Бахмутському напрямку, Микола  вступив у вічний поєдинок. Його серце перестало битися , але його дух – вогняний, завжди готовий до боротьби - назавжди залишиться в наших серцях. Микола Рибак, герой нашого часу, вічний захисник та світло України, загинув у бою з клятими росіянами.

Герой віддав своє життя в боротьбі, захищаючи нашу землю від навали ворожого московського нашестя. Покинув нас відданий патріот, видатна особистість, воїн, який несли в свою силу та відданість на службі своєму народу. Його сміливість і відданість обов'язку свідчать про те, що він був не просто захисником, а справжнім героєм, витканим з найчесніших ниток патріотизму

Ворог повинен знати: Україна не пробачить знущання з нашими людьми, не пробачить цих смертей і поранень, які завдали нашим громадянам.

Ми маємо зберегти пам’ять про минуле, але використовувати її для навчання та змін, не залишаючи простору для ненависті та реваншу. Таким чином, ми можемо запобігти повторенню історичних помилок і покращити майбутнє.

Ми живемо Україною. Донатимо на військові потреби, волонтеримо та віримо у сили ЗСУ.  Від на усіх залежить життя нашої держави. Проти тотальної війни Росії проти кожного з нас ми зберегли моральну стійкість та віру в перемогу. Мир - це щасливе життя в умовах співпраці, взаєморозуміння та відкритості.  Ми всі маємо відповідальність за створення та збереження миру  у світі.

Ми прагнемо працювати до нормального життя, де можна піти до школи без страху, гратися на вулиці та будувати майбутнє.  Ми, діти, маємо право на життя, на мирне та безпечне майбутнє.

 

 

 

 

Моя історія

 

Мир для мене сьогодні - це не лише відсутність війнитна території країни, але і загальний стан спокою, безпеки, толерантності та солідарності в суспільстві. Це можливість розвиватися та самовиражатися, не хвилюючись про власну безпеку та майбутнє. Мир - це також відкриті можливості для співпраці, розвитку культури та освіти, а також боротьба зі зміною клімату і природоохоронні заходи.  Поглядаючи на Україну майбутнього, я бачу її як сучасну, розвинену і процвітаючу країну. Україна має великий потенціал у багатьох галузях, включаючи економіку, науку, культуру та інновації.

Мій майбутній образ України включає в себе стабільну економіку, високий рівень освіти та медицини, а також сильні демократичні інститути та права людини, які підтримуються. Коли Україна переможе, я буду активно сприяти її розвитку та підтримці. Я вірю, що кожна громадянка несе відповідальність перед своєю країною.

Я хочу брати активну участь у відновленні та підтримці країни в різних аспектах її життя. Дуже  хочу взяти участь у відновленні системи освіти в Україні. Освіта - це ключ до розвитку країни, і я хочу сприяти створенню якісної та доступної освіти для всіх громадян. Це означає підтримку освітніх проєктів, надання можливостей для навчання та розвитку молоді та підтримку наукових досліджень.

Прояв підтримки в боротьбі з терором є вкрай важливим, адже тероризм не може лишатися безкарним. Важливо також розуміти, що справедлива відповідь - ключовий елемент у протистоянні цьому злу. Терористи повинні зазнати поразки у цій війні, яку вони розпочали.  

Немає коментарів:

Дописати коментар